Лящук В. К. Запахла нехворощ і м’ята : вибр. поезії та пер. / В. К. Лящук – Рівне : Волин. обереги, 2010. – 384 с.

«Йду, неначе по лезі, я по Країні Поезія…» У газеті «Літературна Україна» 25 червня 2009 року на двох сторінках була опублікована вельми цікава стаття В’ячеслава Левицького «Шістдесятництво: чи був post scriptum?», у якій читаємо: «Шістдесятницький доробок – це щабель українського модернізму. Потребу нагадувати про таку грань слідом за М.Коцюбинською, О.Пахльовською, Є.Сверстюком та іншими, а ще – сміливіше приглядатися до портрета з надто ворухким ХХ ст., поки що не вичерпано… Одним із перших, хто передбачив переродження шістдесятницьких ідей, був М.Саченко. Цей поет і кінорежисер, який належав до «київської школи» та ще мало знаної «поганської студії», 1966 року підготував промовисте ревю «Біля потічків початку…».

Кондратюк А. Хутір : роман / А. Кондратюк. – Рівне : Волин. обереги, 2005. – 852 с.

Від автора Роман “Хутір” – це перша частина задуманої автором дилогії “Між двома берегами”. Роман “Хутір” – це передусім історія одного прекрасного поселення на теренах Західної України, що повстало на очах одного покоління і на очах одного покоління й зникло, у її художньому осяганні. Нажаханий кровавими видіннями у передчуттях нових світових зрухів пан Валєвський ушвидчено починає спродувать земельку, а осяяні рожевою мрією селяни кинулись важкими трудами тую рідну, не свою земельку викуплять. Так у благодатнім поліськім закутку, де одвічно струменить сяяння усесвітової краси, з’явився хутір. Маленька цятка на мапі, прекрасний Закуток серед лісів у своїм буттьовім пульсуванні вписується у світовий контекст. Роман містить зворушливі драматично-трагічні сторінки з історії повстанського руху на Поліссі.

Кондратюк А. І. Краса зникаюча і вічна : спостереження : в 2 т. / А. І. Кондратюк. – Рівне : Волин. обереги, 2007

БЛАГОСЛОВЕННА МИТЬ Хто перебуває у стосунку до художньої творчості, знає, відає, у якім напруженні свідомості і творчих муках часто народжується утвір мистецтва. Висока мистецька краса завжди вимагає великої праці. Коли із сотень і сотень можливих, імовірних ситуацій треба відібрати одну єдину, коли із сотень і сотень слів, які перебирає пам’ять, на біле поле паперу треба покласти одне єдине. У процесі художньої творчості, яка має Божественну природу, вивірюється правда життя і правда мистецтва. Але як часто дооколишній світ у своїх повсякчасних ріжнорухих пульсаціях являє з’яви, що ніби є фрагментами художніх творів, а то і довершеними художніми творами. Пригадується, як один художник, спостерігаючи захід сонця, не втримався, промовив: “Яка прекрасна копія, але мій оригінал кращий”.

Рудницький М. Пекло, що веде в рай / М. Рудницький. – Рівне : Овід, 2007. – 400с.

…А це історія сердець Великі були нещасливі у коханні. Це не виняток… Їхні переживання переплавлялися на вірші, оповідання, картини, сонати. Вони шукали відповідь, ЩО таке кохання, вони хотіли знати, ЯКЕ справжнє кохання. Глибоко пережив я історії їхніх сердець і написав цю книжку, спробував дати відповідь, дійсно, що ж таке кохання і яке воно. Чи таке, як у Данте, який жадав Беатріче, а перед її лоном читав мало не попівські проповіді? Письменник сказав: нема релігії вищої, ніж любов. Вона рухає світ, як справедливо зауважив той же Данте. Може, платонічне божевілля, як у Петрарки, чи дивовижне ніщо, як у напівмертвого Гейне, – може, це кохання? Чи як у Маяковського з Бриками? Чи бурхливий невгамовний водоспад, як у Мопасана або Дюма?..

Рудницький М. Дзвони крізь листя : писанки і крашанки / М. Рудницький

«Дзвони крізь листя» – книжка, особливо цінна для школярів і літераторів початківців. Разом з українською літературою, починаючи від Михайла Семенка і молодого Тичини і завершуючи Драчем, Вінграновським і Ліною Костенко, автор проходить шляхами пошуків, єдності форми і змісту, а також – вільного польоту думки і уяви. У часи тоталітаризму Миколу Рудницького звинувачували в аванградизмі, імпресіонізмі, в інших «ізмах», особливо – в елітарності, але не хотіли бачити гарячого люблячого серця, тонкого лірика. Поета ламали об коліно, забороняли друкувати його книжки, але все те, що згадано, на щастя, залишилось і нині прислужиться тим, хто шукає і хоче досягти вершин світового письменства.

Літнарович Т. М. Поклик душі : 10-й зб. поезій. – Рівне, 2007. – 43 с.

ПЕРЕДМОВА АВТОРА 2006 рік  добрих сподівань І рік гірких розчарувань. Що пережито в цей рік було народом, Мій розум, серце записали згодом. Правдиво всі події відобразили, Когось,можливо, і вразили. Та злочини від Господа не сховаєш, Оцінку заслужену історією маєш.

Літнарович Т. М. Мудрість життя : дев. зб. поезій / Т. М. Літнарович. – Рівне, 2006. – 60 с.

ЗМІСТ Передмова автора 1.Передвиборні настрої 2006 року 2.Гармонія в природі 3.Недалекоглядні. тупі урядовці 4.Прожила б спокійно і тихо 5.Недоторканість злочинна 6. Сон

Возняк А. В. Земна краса : зб. віршів та проз. тв. / А. В. Возняк. – Рівне : МЕГУ, 2008. – 35 с.

ПЕРЕДМОВА Перед Вами збірник поезій в якому розміщено власні, авторські вірші та прозові твори. Якщо їх перечитати, то можна помітити, що серед усіх є рядки, які написана ще в дитинстві, в ранній юності, при переживанні першого кохання, радості, болю. Вподобання писати про те, що відчуваєш, чим переймаєшся, що турбує, а що тішить виливаються в різноманітну тематику творів. Кожен переживає перше кохання. А можливо й не розділене. В житті кожного з нас є людина, якій ми чимось завдячуємо чи перед якою ми в боргу. Я впевнена, що для кожного типу характеру притаманна певна пора року чи якась погода – чи то сонячна чи дощова, чи то похмура чи спекотна… Ми всі люди, і тому нам властиво переживати смуток, біль, радість, щастя, задоволення чи розчарування. Отже, про все це і пишу я, про все те, що оточує мене. Аліна Возняк Завантажити в форматі Doc: