Жилінський І. Історія театрального мистецтва Рівненщини / І. Жилінський ; наук. ред. Б. Й. Столярчук. – Рівне : О. Зень, 2009. – 660 с.
Мистецтво / 25.05.2012

Ця книга присвячується 100-річчю першого стаціонарного рівненського театру, який відкрився 1908 року по вулиці Аптекарській, 1 (нині Симона Петлюри) за сприяння мецената Лейби Заффана. На місці цього будинку, зруйнованого в роки Другої світової війни, нині знаходиться Народний Дім. Видання є результатом багаторічного дослідження історії театрального мистецтва Рівненщини Ігорем Федоровичем Жилінським – професійним актором, театр...

Мазурець Л. М. Історична розвідка давнього, пізнішого і недалекого минулого села Глинськ / Л. М. Мазурець. – Рівне : О. Зень, 2009. – 156 с.

Передмова ШАНОВНИЙ ЧИТАЧУ! Перед тобою книга, у яку Леонід Мазурець уклав душу. На жаль, нині його немає серед живих, але його «Історична розвідка давнього, пізнішого і недалекого минулого села Глинськ» – справжній скарб українського краєзнавства Волині. У авторському вступному слові він згадує розмову між краянами з різних куточків України, які розповідають про історію рідних міст і містечок, сіл і селищ. Оскільки ...

Кондратюк А. І. Краса зникаюча і вічна : Спостереження. – В 2 т. Т. 1-2. – Рівне : Волин. обереги, 2007.

Як спогад про одну мандрівку У молодім прозоро зеленім травні 1961 року мені казав оден старий зек, політкаторжанин і великий мандрівник потому: “Як тільки потяг перетинає середньоазійську границю, як тілько крізь вагонове вікно зачинає струменіть ледве подих пустелі, так одразу така благість покладеться на серце. Така благість. Й усілякова, а найтяжча суєта, спадає, вивітрюється із душі. І душа твоя потає у стан невагомий, якби на к...

Бондючна Ю. Василь Басараба : літ. портрет / Ю. Бондючна. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 36 с.

Ця книжка – нарис про життя і творчу діяльність члена Національної спілки письменників України, лауреата літературної премії імені Валер’яна Поліщука, відомого рівненського поета і прозаїка Василя Басарабу. Завантажити в форматі DOC:

Вільне слово : громад.-політ. газ. Рівнен. обл. – Рівне, 2011. – Виходить 2 рази на тижд. – 2011. – №8 (25 січ.)

Громадсько-політична газета Рівненської області. Заснована 18 грудня 1939р. До 21 грудня 1991 року виходила під назвою "Червоний прапор"     Завантажити в форматі PDF  

Кондратюк А. І. Вигнанець : роман / А. І. Кондратюк. – Рівне : Волин. обереги, 2008. – 536 с.

У своєму ранньому дитинстві я уже чув, доходило до мене, що, окрім нашого хутора, у світі існують також міста. Їхні назви у розмовах часто звучали із вуст дорослих. Варшава, Берлін. Потому – Київ, Москва. Як і кожна невідомість, міста манили мене заклично своєю загадковістю. Місто. Що воно таке? – А як тобі сказать… – Батько замислювались. І, схоже, що й для них питання було заковикисте. – Ну, як село. Тільки дуже й дуже велике. І до...

Сидоренко Б. Поезія і доля : вибране : вірші різних років, 1983 – 2008 / Б. Сидоренко. – Рівне : Волин. обереги, 2009. – 194 с.

“СЛОВОМ ВИШИЮ ДЕНЬ…” Будучи навдивовижу скромною людиною, Борис Сидоренко професійним поетом себе не вважає. Хтозна, можливо, й помиляється. Але що це – не пихате позування перед друзями і знайомими, перед сотнями своїх вихованців, яких благословив у широкий світ, працюючи впродовж більше п’ятдесяти років педагогом у погоринському краї, тридцять п’ять з яких – завідувачем Рівненсь¬кого консультпункту Міжобласної спецшколи для с...

Рудницький М. Я жінку цю любив… / М. Рудницький. – Рівне, 1999-2007

Море… Море лащилось до ніг, хвиля прилинала, м’яко  відкочувалась, манила, кликала за собою, шепотіла: “Пішшли, пішшли…” Маленький Миколка кинувся за нею, і старший брат з бабусею ніяк не могли забрати його у моря. Та перше усвідомлення моря було прощанням з ним. Батьки хлопців навічно залишились на безіменній фронтовій висоті, жити в Одесі було тяжко, то ж бабуся повезла їх у містечко, що розкинуло вишневі сади в самісінькому серці ...

Вознюк В. М. То моя Україна і шлях до незалежності / В. М. Вознюк. – Рівне, 2009. – 168 с.

ВСТУПНЕ СЛОВО Дорога до першої поетичної книжечки для Вознюка Володимира Миколайовича виявилась довгою і складною. Почав писати ще в юності, але тоді захоплень юнака не оцінили і не підтримали. Повернувся до поетичної творчості набагато пізніше, в зрілому віці, пройшовши довгу дорогу військовика. Душа прагнула творчої реалізації. Малював. Навіть успішно. Але поруч брунькувало і просилося розквітнути Слово. Писав російською мовою, але...